7 жовтня й сьогодення · Туніс · 2023–тепер
Оспорювання належності євреїв до суспільства та конспірологічна риторика президента стали тлом для підпалу синагоги в помсту за події в Газі.
Дослідіть країну: ТунісОпубліковано WTJПублікацію оновлено
2023–тепер
7 жовтня й сьогодення · 7 жовтня й сьогодення
Оспорювання належності євреїв до суспільства та конспірологічна риторика президента стали тлом для підпалу синагоги в помсту за події в Газі.
Небезпека виникла ще до 7 жовтня
У травні 2023 року під час стрілянини на Джербі загинули відвідувачі євреї та співробітники служби безпеки. Єврейська громада Тунісу вже зіткнулася з серйозним питанням захисту до того, як ХАМАС напав на Ізраїль через кілька місяців.
Згодом президент Каїс Сайєд пообіцяв релігійним лідерам безпеку. Обіцянка мала значення, оскільки єврейське поклоніння та паломництво були живою частиною життя Тунісу. Пам’ять про попередній напад не дає сприймати пізніше насильство як таке, що виникло нізвідки: жовтневий гнів досяг спільноти, вразливість якої вже була болісно очевидна.
Уявна сіоністська рука стає місцевою мішенню
Євреї Тунісу пережили обмеження Віші та переслідування під час війни, після чого повторювалися суперечки щодо національної приналежності. У вересні 2023 року президент Саїд пов’язав біблійне єврейське ім’я з передбачуваним таємним сіоністським впливом. Старіші звинувачення прихованого контролера отримали політичний ярлик у верхівці держави.
Наступного місяця, після 7 жовтня та вибуху в лікарні в Газі, учасники заворушень спалили синагогу й святиню в Ель-Хаммі. Закордонний конфлікт обернувся карою для єврейської спадщини Тунісу. Цей зв’язок — інтерпретація суспільної атмосфери, а не доказ того, що Саїд наказав здійснити напад. Проте політична конспірологія й вуличний гнів могли підсилювати ту саму ідею: єврейська присутність нібито уособлює ворожу зовнішню силу. Знищення будівлі показує, як протидія сіонізму могла стати антиєврейським вчинком без задокументованого керування з боку партійної коаліції.
Хто захищає історію, яка залишилася?
За повідомленням Державного департаменту, під час нападу в Ель-Хаммі поліція не могла впоратися із ситуацією; до кінця 2023 року не було оголошено про жоден пов’язаний із ним арешт. Після руйнувань залишалася невизначеність щодо притягнення винних до відповідальності.
Єврейська історія Тунісу належить до громадського життя країни, а не існує поза ним як іноземна власність. Тому пошкодження святині порушило питання ширше за ремонт будівлі: чи захистить держава місце меншини в національній історії. Обіцянки безпеки слід було зіставляти з тим, що сталося, коли єврейський об’єкт справді зазнав нападу.